Авантюристична політика уряду без урахування економічних законів, безжальна щодо людей, призвела до голоду на Україні. Лозівщина не була винятком, хоча за рік до цього мала гучну славу як район суцільної колективізації та винятково успішних хлібозаготівель. Та навіть у лютому 1933 року в інформаційному зведенні працівника Харківського облземуправління про примусове вилучення у селян зерна для посівфонду зазначається: "Повністю засипано насінних фондів лише по одному Лозівському району, який засипав 26 225 цнт, що складає 103,4% до наданого плану, себто з перевищенням". Всі інші райони Харківської області не виконали цього плану і наполовину.
Як же розвивалися події на Лозівщині? Можливо, її обминув голодомор?
В 1930 р. колгоспи нашого району, зібравши врожай зернових близько 10 цнт з га, виконали план хлібозаготівель і здали майже 24 тис. тонн зерна.
В 1931 р. врожайність становила лише 7,7 цнт з га. План здачі державі був ЗО тис. тонн. Але район зміг відправити лише 27,8 тис. т.
На цей час в деяких районах вже почався голод, і приймальня голови ВУВЦК Г. І. Петровського була закидана скаргами і проханнями допомогти. 15 квітня 1932 р. завідуючий приймальнею інформував Лозівський райком партії про стан артілі "Червоний Жовтень" (с. Миколаївка): "У колгоспі 70 дворів, 260 їдців, хліба вистачило тілько до 1 лютого. Колгоспники вживають у їжу винятково буряк, через що хворіють, було 4 випадки голодної смерті, хворих 50 чоловік".
Незважаючи на вкрай важке становище селян, плани поставок зерна залишились такими ж. Тому восени для розподілу на трудодні нічого небуло. В 1932 р. колгоспники Лозівщини одержали на трудодень - в середньому по 880 г зерна, лише в окремих господарствах його було видано по 1-2 кг.
Безпосередньо відповідають на питання, чи був голод на Лозівщині, актові записи про смерть районного відділу ЗАГС. Нами проаналізовані всі ці записи, датовані 1928-1933 р.р.
У першій показана смертність по сільрадах. Видно, які саме села в районі найбільше постраждали від голоду. Іноді різниця в смертності протягом кількох років не простежується, але це розбігається з
Друга таблиця - розподіл смертності по місяцях, з якої видно, що найбільше смертей припадало на кінець весни - початок літа 1933 р. Третя таблиця - виписка з книги актів про смерть Плисівської сільради. Це вибірка двох окремих сімей. І ця таблиця коментарів не потребує.
